Під час створення умов для успішної соціалізації дитини дошкільного віку варто дотримуватися таких правил:
Не можна:
- давати прямих оцінок особистості та характеру дитини;
- навішувати ярлики;
- давати категоричні накази.
Варто:
- обережно ставитися до похвали. Вона має бути не прямою (тобто оціночною), а описовою, і стосуватися лише діяльності дитини. Похвала, яка не відповідає дійсності та уявленням дитини про себе, може сприйматися як насмішка чи засіб маніпуляції з боку дорослих або як вияв їхньої нещирості. А надлишок похвали може посилити внутрішню невпевненість дитини в собі;
- уникати негативних висловлювань (наказів, розпоряджень, погроз, попереджень, нотацій, повчань), які можуть перешкоджати взаєморозумінню та спільним діям дітей і впливати на поведінку дитини, обмежуючи її активність та самостійність.
Дорослий може пришвидшити процес соціалізації дитини, зокрема:
- навчити способів надання допомоги іншим дітям; забезпечити визнання досягнень і талантів дитини;
- спонукати ділитися своїми почуттями;
- розвивати навички співпраці, уміння взаємодіяти з партнерами по грі та іншим видам діяльності;
- залучати дитину до планування та участі у спільній роботі.
Дорослий має спонукати дитину до співпраці в проблемних
ситуаціях. При цьому важливо не давати поради, готові рецепти та рекомендації. Варто бути для дитини помічником у пошуках розв'язання проблемної ситуації.
Важливою в цьому контексті є внутрішня позиція дорослого щодо дитини, зокрема бажання:
- чути дитину;
- підтримувати дитину в здобутті впевненості в собі;
- приймати почуття дитини, а не оцінювати та засуджувати їх;
- вірити в здатність дитини самотужки розв'язати власні проблеми — не варто одразу ж
намагатися зробити все за дитину самому;
- сприймати дитину як самостійну особистість — не слід брати на себе відповідальність за вибір дитини.