Адаптація дитини до умов дошкільного закладу

У якому б віці дитині не прийшов вперше в дитячий сад, для дитини це сильне стресове переживання, яке необхідно пом'якшити. У цей період ламається звичний стереотип життя, в якому дитина відчула себе спокійно і впевнено.

Дуже важливо, щоб батьки в цей період ставилися до дитини дуже дбайливо і уважно, прагнули допомогти пережити цей важкий момент життя, а не бунтувалися у своїх виховних планах, не боролися з «капризами ».

До вихователю дитина також повинен мати можливість звикнути і упевнитися в тому , що вихователь готовий взяти на себе турботу про його добробут, що на нього «можна покластися». Це вимагає часу і терпіння з боку дорослого.

Рекомендації щодо врахування психоемоційного стану дітей під час проведення занять, режимних моментів

1. Пам'ятайте, що кожна дитина - неповторна індивідуальність, у неї формуються тільки їй властиві особливості мотиваційної сфери, самооцінки і домагання; з'являються схильності і інтереси, форми поведінки і переживання, а також те особливе поєднання всіх властивостей, рис, сторін її особистості, що становить її індивідуальний вигляд.

в рамках семінару-практикуму

Вплив конфліктів на людину

Вплив конфлікту на його учасників і соціальне оточення має подвійний, суперечливий характер. Це пов'язано з тим, що відсутні чіткі критерії визначення рівнів конструктивності і деструктивності, для формування узагальненої оцінки результатів конфлікту. Крім того, ступінь конструктивності конфлікту може змінюватися в процесі його розвитку. Також необхідно враховувати, для кого з учасників він конструктивний, а для кого - деструктивний.

Техніка спілкування дорослого з дитиною

Маленька дитина входить у складний багатогранний світ, у якому їй доводиться бачити не тільки добро та справедливість, а й зло, нечесність, корисливість. Тож малюка треба навчити відрізняти добре від поганого. І робити це варто починати якомога раніше.

Педагогічно доцільними способами формування у дошкільнят моральних рис є: етичні бесіди, читання художньої літератури; емоційно-позитивний стиль спілкування вихователя з дітьми, виявлення довіри до дитини; створення ситуацій, які потребують реального прояву моральних рис.

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Наразі гостро постає проблема порушення психічного здоров’я дитини через соціально – економічну та екологічну ситуацію, що склалась у країні. Негаразди на роботі, матеріальна скрута, емоційне незадоволення дорослих та інше – все це переноситься на дітей і порушує психологічну рівновагу.

Хто може заперечити думку, що майбутнє психічне здоров’я нації залежить від того, наскільки сьогодні ми зуміємо забезпечити зростаючій особистості такий важливий для неї психологічний комфорт, створити умови, у яких гарантувалося б душевне здоров’я, оптимальне фізичне, духовне і соціальне благополуччя. Однак статистика попереджає: неухильно збільшується кількість нервових, неврівноважених, гіперактивних дітей з порушеннями психіки. У наш час варто приділити особливу увагу стану психічного здоров’я дитини та психологічним чинникам його порушення.

Заняття з арт-терапії в нашому садочку.

Заняття різними видами арт-терапевтичної діяльності, які мають місце, сприяє психологічному розвантаженню, розвитку креативності та індивідуальності особистості, покращує фізичний та психічний стани. Кожна дитина творча по-своєму і висловлює свій внутрішній світ по різному. Невербальне спілкування у малюків виражається у ліпленні, аплікації, малюванні.

ПРАВИЛА РОБОТИ ІЗ ДІТЬМИ РІЗНИХ СТИЛІВ ПОВЕДІНКИ

Із неспокійною дитиною:

• слід уникати крайнощів: не можна дозволяти дитині робити все, що їй заманеться, але не можна і все забороняти. Чітко виберіть для себе, що можна й чого не можна, і погодьте це з усіма членами родини;
• показуйте дитині приклад своєю поведінкою: стримуйте свої емоції, адже вона наслідує Вас;
• приділяйте дитині достатньо уваги, вона не повинна відчувати себе забутою, але в той же час поясніть дитині, що бувають моменти, коли у Вас є інші турботи, вона повинна це зрозуміти й прийняти;
• пам'ятайте, що істеричні напади найчастіше пов'язані з прагненням привернути до себе увагу або викликати жаль та співчуття. Не треба потурати дитині, не треба змінювати своїх вимог. Коли дитина заспокоїться, поясніть їй, чому Ви зробили так, а не інакше.

ЕТИКЕТ З МАЛИХ РОКІВ

У вихованих дітей в житті низка переваг: щось таке у них є, що приваблює й утримує людей. Вони набагато вільніше почуваються у суспільстві, в тій лічбі й незнайомому, легше справляються з новими і навіть незручними ситуаціями. Вони з більшим оптимізмом дивляться на життя — у них для цього є підстави. Вони виростають чуйними до потреб і почуттів інших, і тому будь-яка роль в сім’ї їм вдається, будь то роль подружжя, дружини, батька, сина чи дочки. Але щоб виховати в своїх дітях ці цінні якості, потрібні постійні зусилля упродовж багатьох років.

Як допомогти дитині і собі подолати негативні емоції?

Як навчити дитину володіти собою?

Багато дорослих, не кажучи вже про дітей, не можуть описати, що твориться в їх душі, чим вони незадоволені. А адже якщо людина вміє оцінити свій душевний стан, буде легше і оточуючим, і йому самому.

Гіперактивна дитина.

Гіперактивна дитина щиро хоче стриматися, але не може. У її поведінці немає злого умислу - вона собою дійсно не володіє. Навпаки, це нею володіють суперечливі бажання, неусвідомлені потяги, тривога, страх, агресія.
Гіперактивні діти на людях поводяться набагато гірше, ніж удома: контакти з чужими людьми діють на них збудливо. Некерована дитина не переслідує якихось конкретних цілей, вона щиро не розуміє, до чого можуть призвести її дії. Наприклад, вона може вибігти на проїжджу частину, грати з гострими предметами і т.д.
Як же поводитися з гіперактивною дитиною? Найоптимальніший варіант - коли батьки беззастережно приймають свого малюка, беззавітно люблять його, але проявляють при цьому, скажімо так, ласкаву строгість.