РОЗВИТОК МУЗИЧНО – РИТМІЧНИХ РУХІВ.
Систему музичного виховання за допомогою ритмічних рухів, тобто виховання чуття ритму через рух, органічно пов'язаний з музикою, одним з перших розробив ще на початку століття швейцарський музикант і педагог Е. Жак-Далькроз. Активно пропагувала єдність музики і рухів, що в синтезі мають стати засобами фізичного, естетичного, морального виховання дітей, славетна американська танцівниця Айседора Дункан. Найважливішим в рухах Дункан вважала щирість, безпосередність, грацію і невимушеність. В подальші роки вирішальну роль у становленні та утвердженні радянської системи музично-ритмічного виховання відіграли вітчизняні вчені та педагоги. Серед них помітне місце належить Н. Александровій, М. Румер, О. Коноровій. Ґрунтовні наукові дослідження в галузі дошкільного музично-ритмічного виховання провели Н. Ветлугіна, О. Кенеман, М. Палавандишвілі та ін.